Т.в.о. голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе в інтерв’ю одному з українських видань розповів про розслідування схем, пов’язаних з ухиленням від мобілізації, незаконним бронюванням, зловживаннями під час роботи ТЦК та СП і фальсифікаціями рішень військово-лікарських комісій. Наразі правоохоронці перевіряють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних, а за час повномасштабного вторгнення вже скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК.
Понад 20 тисяч проваджень щодо ухилення від мобілізації
За словами т.в.о. Голови Національної поліції Максима Цуцкірідзе, найбільше проваджень щодо ухилення від призову за мобілізацією припадає на великі промислові та прикордонні регіони. На Дніпропетровщині таких проваджень понад 1,9 тисячі, на Закарпатті – близько 1,5 тисячі. Понад тисячу проваджень зареєстровано на Волині, Миколаївщині та Одещині. Значна кількість також припадає на Львівську, Вінницьку, Харківську та Сумську області.
Водночас проблема не обмежується окремими регіонами. Як зазначив Максим Цуцкірідзе, за час воєнного стану слідчі Національної поліції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову за мобілізацією.
Окремий напрям роботи – розслідування можливих зловживань з боку посадовців ТЦК та СП.
«Близько 80 % керівників ТЦК, які потрапляють у поле наших розслідувань, – районного рівня. Загалом, як я вже зазначав раніше, про підозру повідомили 76 керівникам ТЦК обласного, районного та міського рівнів». – пояснив тимчасовий виконувач обов’язків Голови НПУ Максм Цуцкірідзе.
За словами очільника Нацполіції, у таких справах йдеться про різні механізми зловживань. Серед них – отримання неправомірної вигоди за необхідне рішення, вплив на інших посадовців, незаконне оформлення військово-облікових документів, внесення змін до реєстру «Оберіг», фіктивне встановлення непридатності до військової служби та подальший незаконний виїзд за кордон.
Найчастіше такі дії кваліфікують за статтями 368 та 369-2 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди та зловживання впливом. В окремих провадженнях фігурує також стаття 332 КК України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Залежно від кваліфікації та обставин злочину максимальне покарання може сягати 12 років позбавлення волі, а в окремих випадках передбачає також конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади. Максим Цуцкірідзе наголосив, що відповідальність у таких справах має стосуватися всіх учасників незаконної схеми, а не лише військовозобов’язаного, який скористався її послугами.
«Не можна всю відповідальність зводити лише до військовозобов’язаного, який скористався схемою. Якщо незаконне рішення забезпечували посадовці чи посередники, їхні дії так само мають отримати правову оцінку», – зазначив він.
За його словами, питання мобілізації, фіктивного бронювання, самовільного залишення частини та взаємодії між військовими й поліцією нещодавно обговорювалися під час зустрічі з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. При цьому лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією.
«Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає», – зазначив Максим Цуцкірідзе.
Посадовці ТЦК працюють у схемах разом із цивільними посередниками
Максим Цуцкірідзе детально пояснив і те, що правоохоронці фіксують непоодинокі випадки, коли незаконні схеми організовують кілька учасників. До них можуть входити працівники ТЦК, члени ВЛК, військовослужбовці та цивільні посередники. За його словами, учасники таких схем можуть виконувати різні функції: домовлятися з клієнтами, оформлювати документи, мати доступ до інформаційних систем та реєстрів або впливати на рішення інших посадовців.
Один із таких випадків правоохоронці задокументували на Рівненщині. Посадовець районного ТЦК, за даними слідства, був організатором злочинної групи, до якої входили цивільні особи. За гроші учасники схеми мали вплинути на посадовців ТЦК, щоб військовозобов’язаному оформили військово-обліковий документ із відміткою про непридатність до служби та виключення з військового обліку.
Іншу схему поліція викрила на Херсонщині. За 7 тисяч доларів із кожного військовозобов’язаного до військово-облікових документів, а згодом і до реєстру «Оберіг», вносили недостовірні відомості. У схемі, за словами Цуцкірідзе, були задіяні службова особа ТЦК, старший офіцер, оператор ТЦК та працівник ЦНАП. Крім цього, правоохоронці перевіряють і походження активів посадовців, які можуть бути пов’язані з незаконними схемами.
«Якщо на незаконних рішеннях заробляють, ми маємо дивитися ширше – звідки у посадовця активи, чи відповідають вони його законним доходам, чи не оформлювалося майно на родичів або інших осіб», – звернув увагу Максим Цуцкірідзе.
В межах такого підходу, пояснив т.в.о. Голови Національної поліції України, нещодавно відбулася масштабна операція «Декларант». Поліцейські спільно з ДБР та Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони провели понад сто обшуків у різних регіонах за фактами можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування. Серед фігурантів – посадовці закладів вищої освіти, ТЦК та СП, ВЛК, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші суб’єкти декларування.
Як приклад Цуцкірідзе навів начальника районного ТЦК та СП на Буковині. У 2023 році посадовець не декларував грошових заощаджень, однак у деклараціях за 2024 та 2025 роки зазначив відповідно 115 та 120 тисяч доларів готівкою. Під час обшуку в нього вилучили понад 100 тисяч доларів.
Вилучені документи та матеріали поліція передає до НАЗК для відповідних висновків. Після цього, за наявності підстав, вирішуватиметься питання про повідомлення про підозру та подальшу долю необґрунтованих активів.
Майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних могли отримати незаконне бронювання
Наступний блок розслідувань стосується можливих зловживань із бронюванням працівників. Найчастіше у матеріалах таких проваджень фігурують комунальні підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу. Як пояснив Максим Цуцкірідзе, саме статус таких підприємств може бути законною підставою для бронювання працівників. Водночас слідчі перевіряють випадки, коли цей механізм могли використовувати для фіктивного працевлаштування. Наразі поліція перевіряє обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.
«Одна з поширених схем – фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює»,- сказав Цуцкірідзе.
За словами керівника Нацполіції, в окремих випадках такі дії можуть організовувати посередники за гроші. Також слідство перевіряє внесення недостовірних відомостей до інформаційних систем та реєстрів. Максим Цуцкірідзе наголосив, що такі випадки становлять загрозу не лише з точки зору порушення закону, а й для самого механізму бронювання.
«І такі схеми підривають довіру до самого механізму бронювання. Коли хтось купує собі місце на підприємстві лише заради відстрочки, під підозру мимоволі потрапляють і ті, хто справді там працює та має законне право на бронювання», – звернув увагу очільник НПУ.
Якщо ж встановлюється, що законних підстав для бронювання не існувало, відстрочка анулюється. Водночас це не означає автоматичної мобілізації людини наступного дня — надалі вона може бути призвана відповідно до визначеної законом процедури.
Щодо відповідальності, слідство окремо встановлює роль кожного учасника. Перевіряється, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала, чи усвідомлювала незаконність схеми та хто організував її оформлення.
«Для мене важливо, щоб тут не було спрощеного підходу: виявили незаконне бронювання – значить автоматично винен військовозобов’язаний. Слідство має встановити роль кожного: і того, хто скористався схемою, і тих, хто за гроші її забезпечив», – наголосив Максим Цуцкірідзе.
За час повномасштабної війни скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК
Ще один масштабний напрям роботи поліції – перевірка рішень військово-лікарських комісій. За словами Максима Цуцкірідзе, слідчі вилучають медичну документацію, перевіряють обставини її оформлення та за наявності підстав направляють рішення ВЛК на перегляд. Остаточну оцінку обґрунтованості рішень місцевих ВЛК дає Центральна ВЛК.
За період повномасштабного вторгнення було скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Водночас понад 25,6 тисячі постанов місцевих ВЛК Центральна ВЛК залишила в силі. Ще більш як щодо 1,6 тисячі постанов ухвалено рішення про переогляд без їхнього скасування.
«Ці цифри добре показують сам принцип: перевірка не дорівнює скасуванню рішення. Ми маємо знаходити конкретні зловживання, але так само маємо не зачепити законні висновки людей, які справді мають для них медичні підстави», – наголосив Цуцкірідзе.
Під час розслідувань слідчі аналізують результати обстежень, документи про лікування, саму постанову ВЛК та інші матеріали, які стали підставою для ухвалення рішення. Крім того, інформацію звіряють з іншими джерелами. Зокрема, за ухвалою суду правоохоронці можуть отримати дані операторів мобільного зв’язку, щоб встановити фактичне місцеперебування людини у період, коли за документами вона проходила обстеження або лікування. Окремо перевіряються дані електронної системи охорони здоров’я – інформація про звернення до лікарів, проведені обстеження, діагнози та медичні висновки.
За наявності підстав рішення ВЛК направляють на перегляд. За його результатами попередній висновок можуть залишити чинним, скасувати або сформувати новий. Якщо для розслідування необхідна додаткова оцінка стану здоров’я та є відповідні процесуальні підстави, призначається комісійна судово-медична експертиза.
Найчастіше фальсифікували діагнози опорно-рухової та серцево-судинної систем
Серед найпоширеніших маніпуляцій у рішеннях ВЛК – захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем. Правоохоронці виявляли випадки, пов’язані з психічними розладами, захворюваннями органів зору, слуху та внутрішніх органів. Водночас слідство перевіряє не лише наявність певного діагнозу в документах, а й те, чи підтверджується він реальними обстеженнями, лікуванням та іншими медичними даними.
Як зазначив Максим Цуцкірідзе, схеми могли відрізнятися. В одних випадках до медичних документів вносили завідомо неправдиві відомості про діагноз, в інших – за гроші виготовляли документи з фіктивними діагнозами. До таких схем, за даними поліції, могли бути залучені члени ВЛК, працівники ТЦК та цивільні посередники.
Перевірялши правоохоронці і можливі зловживання незалежно від того, в який бік було ухвалене незаконне рішення – про непридатність чи придатність до військової служби. Як наголосив Цуцкірідзе, якщо людина має реальне захворювання або медичні протипоказання, а її безпідставно визнали придатною, такі обставини також мають бути розслідувані:
«Для слідства принцип не змінюється залежно від того, в який бік було ухвалено можливе незаконне рішення. Ми маємо встановити факти і дати діям причетних правову оцінку».
Рішення ВЛК можна оскаржити в суді
Люди, які не погоджуються з рішеннями Центральної ВЛК, мають право звертатися до адміністративних судів. За словами Максима Цуцкірідзе, такі випадки є, однак інформації про остаточні рішення судів у цих справах наразі немає:
«Це їхнє право і, зрештою, ще один механізм перевірки того, наскільки обґрунтованим було рішення».
Наразі за наявною у поліції інформацією, випадків оскарження саме дій слідчих у таких провадженнях не було.
Поліція розслідує і можливі порушення прав під час мобілізації
Окремо Нацполіція україни реагує на повідомлення про можливі порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів. Як зазначив Максим Цуцкірідзе, поліція розглядає всі звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та його представників. Якщо в повідомленні є дані про можливе кримінальне правопорушення, правоохоронці розпочинають відповідне реагування. Зокрема, після повідомлення Дмитра Лубінця слідчі поліції Закарпаття розпочали два кримінальні провадження щодо службових осіб Берегівського РТЦК та СП. Йдеться про можливе несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем та зловживання службовим становищем – за частиною п’ятою статті 361 та частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України.
Серед інших проваджень, у яких фігурують працівники ТЦК, є справи щодо можливого незаконного позбавлення волі або викрадення людини, а також спричинення громадянам тілесних ушкоджень під час мобілізаційних заходів. У кожному такому випадку слідство встановлює обставини конфлікту, дії його учасників, факт і правомірність застосування сили, а також характер отриманих людиною ушкоджень.
«Моя позиція тут проста: посада не дає імунітету від відповідальності. Але й рішення про винуватість не ухвалюються з відео в соцмережах чи самого факту конфлікту – для цього слідство має встановити обставини і зібрати докази», – наголосив Максим Цуцкірідзе.
З огляду на вище зазначене, працівники Національної поліції України одночасно працюють за кількома напрямами – від виявлення фіктивного бронювання та незаконних рішень ВЛК до розслідування можливого незаконного збагачення посадовців і порушень прав громадян під час мобілізаційних заходів. При цьому, як зауважив керівник Нацполіції, ключовим залишається встановлення конкретної ролі кожного учасника та наявності доказів, а не автоматичне звинувачення всіх, хто опинився у полі зору слідства.
