27 серпня 2026 року, у день 170-річчя з дня народження Івана Франка, відбулася церемонія нагородження лауреатів Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.Захід мав відбутися у Національному музеї літератури України в Києві, однак через атаку безпілотників та оголошену повітряну тривогу його перенесли до бомбосховища. Попри безпекові обставини, церемонія відбулася за участю лауреатів Премії, представників громадськості та медіа.Із вітальним словом до присутніх звернувся Голова Держкомтелерадіо, Голова Комітету з присудження Премії імені Івана Франка Олег Наливайко. Він передусім подякував Силам протиповітряної оборони, які щодня захищають Україну і дають нам можливість працювати. «Символічно, що навіть під час повітряної тривоги ми продовжуємо говорити про українську культуру, журналістику, історичну пам’ять та людей, які своєю працею зміцнюють наш інформаційний простір», – зазначив Олег Наливайко.Премія імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності щороку присуджується у чотирьох номінаціях: за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації, кращий твір у телевізійній сфері, кращий твір у радіомовній сфері та кращу наукову роботу в інформаційній сфері.У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» диплом лауреатки премії 2026 року вручено журналістці та письменниці Галині Дацюк за збірку публіцистичних творів «Світло повертається». До збірки увійшли есеї, замальовки та нариси про події і людей, які, як зазначила авторка, в часи повітряних тривог, вибухів і темряви допомагали знаходити шлях до світла.У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено Юрію Макарову, Володимиру Ладижцю, Олесі Моргунець-Ісаєнко та Роману Синчуку – авторам фільму «Будапешт. Бомба під незалежність». Фільм розповідає історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року, аналізує історичні та політичні передумови угоди, її суспільний резонанс і наслідки для України. Автори розглядають Будапештський меморандум як одну з ключових зовнішньополітичних невдач України, наслідки якої значною мірою визначили подальший розвиток подій і стали одним із чинників, що передували повномасштабній війні.У номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» лауреатками стали Юлія Чаплінська, Марина Люта та Анастасія Алєксєєнко (Ана Море) – авторки документального проєкту «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили». Документальний проєкт складається з трьох частин і розповідає про три революції в новітній історії України – Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. Авторки через архівні аудіозаписи та особисті історії учасників відтворюють події від початку 1990-х років до сьогодення, показуючи їхній вплив на становлення української нації, самоідентифікацію громадян та формування української держави.У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» Премію присуджено Степану Костю, професору факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, за навчальний посібник «Антиукраїнський Голодомор 1932–1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс». У роботі досліджено причини Голодомору 1932–1933 років в Україні, його соціальні та морально-психологічні наслідки, основні аспекти історіографії та джерельної бази дослідження цієї глобальної катастрофи. За погодженням з лауреатом, диплом йому буде вручено під час Львівського книжкового форуму 10–13 вересня 2026 року.
Джерело: RSS новин
