Допомагали пакувати валізи, проводжали до автобуса, обіймали й домовлялися щодня обмінюватися повідомленнями, фото й відео. Так найрідніші проводжали 50 вінницьких школярів у мандрівку до міста-партнера Мюнстера. Серед учасників – діти загиблих і зниклих безвісти Захисників та Захисниць, а також учасників бойових дій. Попереду в них чекають знайомство з Німеччиною, наукові відкриття, велоподорожі, сплав річкою та дев’ять днів нових вражень.
«Це гарна можливість для дітей, яким уже довелося багато пережити, хоча б на кілька днів змінити обстановку, відпочити та емоційно відновитися. Дякую громаді та муніципалітету Мюнстера, а також нашим друзям із ASB Regionalverband Münsterland e.V. за цю можливість. Такі ініціативи роблять партнерство між містами по-справжньому “живим”», – розповідає Вінницький міський голова Сергій Моргунов.
У планетарії школярі зможуть «зануритися» у космос і побачити зоряне небо у повнокупольному форматі. У місцевому зоопарку – познайомитися з понад 300 видами тварин із різних континентів, прогулятися біля великих відкритих вольєрів і поспостерігати за годуванням мешканців.
«Для нас важливо, щоб ці діти хоча б ненадовго змінили звичне оточення, відчули турботу, побачили іншу країну й мали можливість побути звичайними підлітками. Такі поїздки не стирають пережитого, але допомагають відновити внутрішні сили, отримати новий досвід і відчути, що поруч є люди, які готові підтримати. Ми щиро вдячні Мюнстеру за цю увагу до наших дітей», – каже директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко.
Проводжати 14-річну Марійку прийшли мама Ірина та молодший братик Андрійко.
«Донечка дуже чекала на цю поїздку. Для неї це можливість хоча б трохи відволіктися. Ми нещодавно пережили втрату, тому нам усім досі надзвичайно боляче. Дуже хочеться, щоб ці кілька днів принесли їй нові емоції. Нам обіцяли цікаву програму, екскурсії, активності, навіть просили взяти речі для відпочинку на воді. Валізу Марійка зібрала ще за кілька днів до від’їзду, – розповідає Ірина Повстянко. – Я щиро вдячна всім, хто організував такий відпочинок для наших дітей. Вони справді відчувають, що про них пам’ятають, ними цікавляться і хочуть підтримати».
Під час велоекскурсії хлопці й дівчата побачать Мюнстер так, як його щодня бачать місцеві жителі, – мандруючи велосипедом. У науковому центрі вони самостійно проводитимуть досліди з фізики, хімії, біології, робототехніки та інженерії, а під час сплаву на каное річкою Верзе вчитимуться керувати човном і разом долати водний маршрут.
«Обов’язково фотографуватиму все й надсилатиму світлини додому, бо молодший братик уже переживає, як він буде без мене», – каже Марійка.
Для родин, які пережили втрату або роками чекають звістки про рідну людину, такі поїздки означають значно більше, ніж літні канікули.
«Наші діти занадто рано подорослішали. Вони бачать, як переживає мама, і самі проживають усе по-дитячому, але дуже глибоко. Після таких поїздок вони повертаються додому з новими враженнями, розповідають про людей, яких зустріли, про місця, які побачили. Для нас це надзвичайно важливо. Хочеться, щоб у їхній пам’яті залишалися не лише важкі події, а й моменти, яким можна щиро радіти», – додає мама однієї з учасниць поїздки.
Попереду на мандрівників чекають дев’ять днів, сповнених новими знайомствами, відкриттями та пригодами. Вже зовсім скоро у сімейних чатах побільшає фотографій, відео й повідомлень із Мюнстера, а вдома – історій, якими діти ділитимуться з рідними ще довго після повернення.
